Районний фестиваль “Бичківські голубці”
У День селища великобичківці відкрили ще дві меморіальні плити,підняли прапор селища на адмінбудинку ради та щедро пригощали голубцями…Із часу заснування Великого Бичкова – одного з найстаріших населених пунктів східного Закарпаття, минуло 637 літ. Щоб мешканці селища і району змогли відчути справжню атмосферу свята, місцева влада 6-8 серпня влаштувала ряд різноманітних заходів.
Зокрема, у п’ятницю, 6 серпня, в селищному будинку культури, урочисто відкрили меморіальні плити місцевій поетесі Миколаї Божук та засновнику Великобичківської дитячої музичної школи, вчителю Юрію Кузьмику. Під час заходу слово мали селищний голова Одарка Зеленко, завідувачка історико-краєзнавчим музеєм Ганна Лукеча, директор ДМШ Василь Попович, заступник директора ЗОШ №2 Лілія Ільчук, а також Микола Божук і Ольга Кузьмик. Читати більше
Фестиваль гумору та сатири “Бербиницьи фіглів”
Міжнародний гуцульський фестиваль гумору та сатири “Бербеницьи фіглів”, який відбувся 16-17 липня в історичному центрі Гуцульщини – Ясінях, вже вчетверте підтверджує свій статус і прописку, розширюючи географію фіглярів-учасників, як з Чернівеччини, Івано-Франківщини, Хмельниччини, Тернопільщини, так і з Румунії, де проживає значна частина гуцулів, які добре зберегли і, як виявилося, розмовляють тією давньою мовою, яку знали наші діди.
Організатор фестивалю – районне товариство ВО “Гуцульщина”, яке очолює Іван Беркела, а співорганізатори – турбаза “Едельвейс” (керівник Іван Луцюк), яка приймала учасників заходу та старійшина Рахівського товариства “Гуцульщина” Юрій Бендак. Цьогоріч серед почесних гостей фестивалю – Орест та Мирослав Климпуші, голова райдержадміністрації Дмитро Андріюк.
Фестиваль “Гуцульська бриндзя”
Рахівщина – гуцульський край, де зберігається багато цікавих звичаїв, обрядів, переказів народних казок і легенд. Яскравий тому приклад щорічні культурні події, а саме фестивалі – обласний фольклорний фестиваль-ярмарок “Гуцульська бринзя” – вересень, м. Рахів
Відродження давніх традицій чи не найголовніша мета проведення даного фестивалю. Викладаються на продаж та на показ не тільки продукти, а й вироби з овечої вовни, саме у цей час пастухи з отарами овець спускаються з високогірних пасовиськ до своїх осель. На рівнині ж на честь їхнього повернення влаштовується цей фестиваль.
Ансамбль пісні і танцю «Світанок»
Лауреат Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів
Народний художній колектив дитячий ансамбль пісні і танцю «Світанок» (м. Київ)
Художній керівник- відмінник освіти України Галина Гринчук
Головний хормейстер – відмінник освіти України – Тетяна Нехотяєва
Режисер – постановник – Ганна Гринчук
Концертмейстер – Світлана Братусь
Дитячо-юнацька музична вокально-хореографічна студія «Світанок» створена на базі ансамблю дитячої пісні і танцю, який було засновано у 1954 році при Київському Палаці піонерів і школярів ім. М. Островського. Як окремий позашкільний навчально-виховний заклад, ДЮМВХС «Світанок» функціонує з 1993 р.
«Світанок» сьогодні це позашкільний заклад нового типу, де отримують додаткову естетичну освіту понад 1001 дітей від 4 до 18 років.
Це єдиний дитячий колектив на Україні, де поєднується вокальне мистецтво, хореографія та жива оркестрова музика, що дає право ансамблю представляти Україну в одній із секцій UNESKO – CIOFF
В репертуарі ансамблю – театралізовані вистави на матеріалі української народної творчості, зразки фольклору народів світу, твори народної, класичної, духовної музика, естрадні пісні і танці.
Директор студії – вчитель–методист вищої категорії Шеманаєва Наталія Володимирівна
Художні керівники: Відмінник освіти України – Гринчук Галина Олександрівна
Гринчук Сергій Васильович
«Світанок» – це не тільки роки навчання, знайомство зі світом мистецтва, а й особливий стан душі назавжди,
«Світанок» – це країна радості
ЛЕГЕНДИ ТА ПЕРЕКАЗИ ч.3
200. ПОЛОНИНИ ШИТРИ, ЛИСИЦІ І ЖУРАВНА
У Порогах (повіт Богородчанський) є полонини Шитри, Лисиці і Журавна, назви яких народ виводить з часів татарських нападів. Переказ говорить, що на першій з полонин «поганий цар» проїздив зі своїм військом, розбив намети («шитри»), подібні до циганських, на другій — підгорнув собі догори волосся («залисився»), а на третій — засмутився чогось («зажурився»). Читати більше