edelweiss-old-photo-01Туристична база “Едельвейс” розташована в центрі селища Ясіня.

Ясіня (з Угорських джерел 1587 – 1944 р паралельно використовується назва Korosmezo “Керешмезо”).

З 1947 року Ясіня – селище міського типу. Селище розташоване біля підніжжя карпатських вершин Говерли, Петроса, Близниці, на висоті 647 м. над рівнем моря. По території селища протікають річки Чорна Тиса і Лазещина, які зливаються в центрі населеного пункту. Населення селища Ясіня – 9100 чоловік. Основна частина населення – українці (гуцули) – 7948, або 87,6%. Проживають так само угорці – 1052, або 11,4%, представників інших національностей – 1%.edelweiss-old-photo-04

Про заснування селища побутує легенда, збереження Богом хазяїна Струка, якого застала в горах зима. Аналіз цієї легенди привів чеських ентографов до висновку, що перші поселенці в селищі Ясіня, були із села Зеленого. Михайло Тиводар, у своїй роботі “Закарпаття: народознавчі роздуми” вказує, що предками місцевих гуцулів були вихідці з Косова і Кутів. Однак, збережені саме в районі Струківською церкви топоніми “Кріворіня”, “Зеленчинка”, “Васьківчік”, “Буковина” і проведена певна робота з порівняння фольклорного матеріалу, дають підстави припустити, що перша хвиля заселення, цілком можливо, була здійснена з Буковини, а точніше – з Вижницького району, Чернівецької області. З ясеневим лісом зв’язується назва селища. Ясеневе дерево і вівця, зображені на старовинному гербі селища Ясіня. Струківська церква, а в старі часи – невелика каплиця, і сьогодні є її символом.

edelweiss-old-photo-03Перша письмова згадка про селище датується 1555 роком. У народі побутують й інші дати: 1497, 1500, 1553 рр. Згідно документів, у селі проживали гуцули і належало воно угорському феодалу Драгфі. У 1583 році село передається у власність Шляхтича Каролі, а з 1672 року – Бичківській казенній домінії. Відомо, що тут, саме з 1672 року розпочинається розробка лісів. Лісорозробки в той час велися дуже обережно: вирубки велися виключно взимку. Перший рік ліс зрізали й залишали на місці. На другий рік обрізали верхівки дерев і гілки. І лише на третій рік, майже сухе, без кори, дерево спускали в долину. Далі, по Тисі, дерева спускали до Бичкова. Відповідно до перепису 1720, в селі проживало 53 родини. У 1724 році для сплаву лісу було споруджено перше водосховище (місцева назва <гать>), в Стебному. У другій половині 18 століття в село переселяють сім’ї німецьких колоністів, які займають кращі землі, отримують державні позики для ведення господарства. Відомо, що перші поселенці з’явилися тут з села Ротевейзе. На жаль, розшукати це село не вдається. В кінці 18 століття, на роботах у лісі, разом з переселенцями, працювало понад 400 осіб. Гуцули не раз піднімалися на збройні повстання проти чинної влади і загарбників. Вони підтримували опришківський рух, очолюваний О.Довбушем, який в 1743 і в 1745 роках відвідував Ясіня. Збереглися спогади і назва урочища Білі Хрести, де жителі селища бачили легендарного ватажка. На початку 19-го сторіччя в селищі починають діяти перші церковно-парафіяльні школи. Судячи з документів про дарчу на землю, навчання в них велося церковно-слов’янською мовою. У документах того часу зустрічаються записи українських слів латинськими буквами. Відкривається школа для сімей колоністів. У 1800 році, в селі оселилася родина єврея Марамороша, який заснував єврейське суспільство в Ясінях. Він отримує ліцензію для організації забезпечення продуктами німецьких переселенців і місцевого населення, яке працювало на лісозаготівлях.

edelweiss-old-photo-05Революційні події 1848-1849 років в Європі торкнулися і Ясіня. Люди вимагали зменшити податковий тиск і виділення земельних ділянок. У червні 1849, каральний загін жорстоко розправився з повстанцями. У середині 19-го століття населення села становило 2778 осіб. За переписом 1900р. населення села вже становило 3454 людини. З них 1439 було зайнято в сільському господарстві, 219 – в ремісничому виробництві, 150 у торгівлі, 255 були робітниками, 158 слуг, 330 чоловік ходили на сезонні заробітки. В кінці 19-го початку 20-го сторіччя в Ясінях здійснено регулювання річок і приток та будується залізниця (завершена в 1896 році). Ці заходи було вжито для збільшення вивозу лісу, який використовувався навіть у кораблебудуванні. З деревини, що видобувається в цьому краї виготовляли дуже коштовні меблі та інші вироби. Склад населення був наступним: всього населення – 9795 чоловік; з них використовували розмовну мову: українська – 6824; угорську – 1461; німецьку – 1484; інші – 26. За віросповіданням: греко-католики – 6904; римо-католики – 1285; іудеї – 1520; реформатори – 76; кальвіністи – 8. За наявними даними, приблизно в цей час, в Ясінях проживало дві православні родини. Під час Першої Світової війни, в Австро-Угорську армію було призвано майже 300 жителів села. Двічі на його території були російські війська, за симпатії до яких було засуджено до розстрілу близько 60 осіб. Листопадова революція в Австро-Угорщині (1918) призвела до падіння монархії. Ці події послужили початком проголошення Гуцульської Республіки із центром у Ясінях.

edelweiss-old-photo-028-го листопада 1918 року в центрі села було зібрано багатотисячне віче, на якому був створена Українська Народна Рада. До неї увійшли найбільш шановані люди села, включаючи представників німецької, угорської та єврейської громад. Очолювати Раду народом був обраний С. Клочурак. Українська Народна Рада в Ясінях була добре організованим і демократично обраним органом влади. Вона підтримував зв’язок з урядом ЗУНР, у якому була організована <Секція пропаганди для угро-русинів>. Вона повинна була постачати Закарпаття українською літературою та підручниками. У грудні 1918 року в Ясіня направляється 620-а каральна військова експедиція, очолювана урядовим комісаром Кальман Фізешірі. 2 січня 1919 в Станіславі (Івано-Франківськ) відбулося засідання Народної Ради Західної України, на якому проголошено об’єднання Західно-Української Народної Республіки з Українською Народною Республікою. На ньому виступив С. Клочурак, якого тепло привітав голова ЗУНР Є. Петрушевич. У ніч з 6 на 7 січня відбулося збройне повстання, а 8 січня 1919 було проголошено створення Гуцульської Республіки. Активну участь у цих подіях брали брати Василь, Дмитро та Іван Климпуші, Іванюк, Д. Німцук та інші. Всього брали участь у востаніє 86 осіб, у тому числі 23 старшин і підстаршин військ ЗУНР. 13 січня 1919, військо Гуцульської республіки під командуванням С. Клочурука відправляється окремим поїздом у похід на Мараморскій Сигіт. До складу гуцульських сотень також входять добровольці з Галичини. За короткий період були звільнені села Рахівського району та місто Рахів. Однак поразка в сигітський Коморі не дозволила далі продовжувати визвольний похід. А Гуцульська республіка проіснувала до окупації краю румунськими військами (червень – липень 1919 року).

За Сен-Жерменським договором (1919 р) Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини. Ясіня стало прикордонним містечком. Розвивається торгівля, діють оптові склади. Чеська влада сприяла розвитку сільського господарства. Надавалися кредити людям, які бажали придбати землю. Ремонтувалися дороги і будувалися нові автодороги, підпірні стіни (кашки). Була побудована вузькоколійна залізниця (демонтована в 60-х роках за рішенням радянських владних структур). Розвивалася освіта: в 30-х роках в селі діють чотири початкові, одна <Горожанська> (8-ми класна), і школа різьбярів по дереву. Створена футбольна команда, добровільна пожежна дружина. Гроші для їхньої діяльності виділяли брати Климпуші, які на той час володіли найбільшим деревообробним підприємством та інші підприємці. Активно діють <Просвіта>, спортивні товариства “Січ”, “Сокіл”, “Товариство імені Духновича” та інші. Учні школи різьбярів виготовляли художні вироби, меблі, які користувалася попитом у Європі. Зараз вироби майстрів села Ясіня знаходяться в Угорщині (Дунай-Кесо, Сомботгей), Чехії (Прага), Румунії (Сату-Маре). Політичні події 1938, розвал Чехословаччини, сприяли відродженню прагнень до волі, часів Гуцульської республіки. Жителі селища Ясіня активно підтримували діяльність уряду Карпатської України: Д. Климпуш був командантом <Карпатської Січі>, С. Клочурак був призначений міністром господарства, а потім військовим міністром. Брати Климпуші всіляко допомагали становленню української влади в краї.

17 березня 1939 Ясіня окупували війська фашистської Угорщини. На його околицях пролягав угорсько-польський кордон. У вересні 1939 року, після поразки Польщі у війні, було встановлено угорсько-радянський кордон, який в пошуках кращої долі перетнули десятки жителів села. Всі вони були репресовані НКВД і відправлені в Сибір та інші табори ГУЛАГу. 4 січня 1942 в селищі Ясіня десантувався радянський розвідувальний загін, який очолював ясінчанин О.О. Борканюк. У жовтні 1942 року його повісили у фашистських катівнях. Указом Президії Верховної Ради СРСР йому посмертно присвоєно звання <Герой Радянського Союзу>. 6 січня 1944 угорські фашисти скоїли жорстоке злодіяння: за національною ознакою заарештували, а потім знищили майже все єврейське населення села. В урочищі Околи діяв концентраційний табір. 14 жовтня 1944 Ясіня звільнили війська Червоної Армії. У боях за визволення селища загинуло більше 450 радянських солдатів. До лав Червоної Армії і Чехословацького армійського корпусу, добровільно вступили більше 300 селян. Більше 30 з них загинули в боях.