zakrpattya-karta

Закарпаття (Карпатська Україна, Підкарпатська Русь) – історико-географічний край на південному заході України, в Центральній Європі, займає південне узбіччя Карпат та прилеглу до них частину низовини, положенні в басейні р. Тиса. Приблизно збігається з територією сучасної Закарпатської області.

Загальна площа краю складає 12800 кв.км. Закарпаття має 13 районів, 10 міст, 28 селищ, 561 сільське поселення. Обласним центром є місто Ужгород, містами обласного підпорядкування – Мукачево, Берегово, Хуст, а районного – Свалява, Іршава, Тячів, Виноградів, Рахів, Чоп, Воловець, Міжгір’я, Перечин, Великий Березний.

Закарпаття займає 2,1% усієї території України; найбільш вантажним місцем України є Великий Березний і Рахів (43 грозові дні на рік); найбільш снігове місце України – Руська Мокра (стійкий сніговий покрив лежить тут протягом 116 днів у році); найвища гора України – Говерла (висота 2061 м.); Найбільше гірське озеро України Синевир (площа 7000 кв.м на висоті 989 м); сама високогірна транспортна магістраль України – автошоссе по Яблунецькому перевалі на висоті 931 м; найдовший залізничний тунель в Україні – Щербин-Сянки, що має 908 м; глибока лікувальний заклад в Україні в Солотвино (на глибині 300 м); найпівнічніша місцевість у світі, де вирощують чай – гора Красна Горка, біля Мукачева; географічний центр континентальної Європи знаходиться біля с. Ділове Рахівського району (48 ° 30 ‘с. Широти і 23 ° 23’ в. Довготи).

Велика частина території краю займають гори (найвищою точкою є вершина Говерла – 2061 м., А найнижча в районі села Руські Геївці Ужгородського району – 101 м. Над рівнем моря). Карпатські гори мають вік 1200000000 років. Найвищі гори після Говерли: Бребенескул – 2035 м., Піп-Іван – 2022 м., Петрос – 2020 м., Гутин-Темнатик – 2017 м., Ребра – 2007 м., Інші – менше 2 тис.

Найдовша річка Закарпаття – Тиса. Довжина її в межах краю становить 223 км. Крім Тиси протікають ще три річки. (Уж, Латориця, Боржава). Всіх річок, струмків і потічків у краї 9429, озер – 137, з яких водойм (постійних озер) – 32. Найбільше озеро Закарпаття – Синевир, утворене 10 000 років тому на висоті 989 м. Площею 7 га, з глибиною 27 м. найбільший гірський водоспад – Войводин, а найвищий – Трофанець.

Загальна протяжність кордонів Закарпаття складає 460 км (з Польщею 33,4 км, зі Словаччиною – 98,5 км, з Угорщиною -130 км, з Румунією – 205,4 км). На півночі і північному сході Закарпаття межує з Львівською (85 км) та Івано-Франківською областями (180 км).

До цих пір в Закарпатті збереглися 12 середньовічних замків, серед яких Ужгородський, Мукачівський, Невицький, інші в руїнах і залишках. На сьогодні в краї діє понад 30 монастирів, серед яких найдавнішими є Мукачівський, Угольський Драговський, Імстічівській, Боронявський, Малоберезнянському, всі інші з XX в. До цих пір в Закарпатті збереглися дворянські палаци Шенборнів (Карпати), Перені (Виноградів), Довгої (Довга), Ракоці (Мукачево), Другетів (Ужгород-Горяни), Бетлені (Берегово), Плотені (В. Лази Ужгородського р-ну) .

Закарпаття багате своєю історією. У краї налічується 1817 пам’яток історії, 496 – археології, 48 -Мистецтво. найдавніша стоянка первісної людини в Центральній та Східній Європі знаходиться в Королеві Виноградівського району і датується близько 1 млн. 100 тис. років.

Винятково важливим для нашої області є розвиток сільського туризму. Привабливість цього виду туризму полягає в більшій доступності за витратами. Вигідний він і для селян, які за певну плату із задоволенням приймуть туристів, зручно їх розмістять, нададуть різні види послуг. На Закарпатті є давні традиції, а можливість займатися сільським туризмом на базі сільського будинку-цілорічна. Сьогодні 95% населених пунктів краю це сільські поселення, в яких проживає 70% населення.В області діє близько 600 самих туристичних маршрутів, які забезпечують розвиток сільського туризму, з яких приблизно 400 атестовані. Карпати знову стають популярними як у нашій країні, так і за її межами. Вперше на новорічні та різдвяні канікули не вдалося розмістити в на наявній матеріальній базі всіх бажаючих відпочити. Завдяки про рганизации молодіжних та сімейних турів (спортивний, екотуризм, пригодницький, релігійний, конференц-туризм, пізнавальний, тематичний, індивідуальний та інші) на в Закарпатті.Вікорістання для розміщення екотуристів вже наявні туристичних комплексів, а також приватний житловий фонд, задіяння природних оздоровчих факторів, атрактивна ландшафтів, привабливих історико-архітектурних об’єктів, якими багата область. Недорога, ефективна і доступна туристична інфраструктура сільського туризму в Закарпатті. У Закарпатті розвивається і так звана елітарна рекреація. У важкодоступних, але дуже барвистих і унікальних місцях регіону створюються нові туристичні об’єкти, які можуть розвиватися в комплексі з розвитком полювання, рибальства та інших супутніх галузей.

Намітилася тенденція на інтефікацію туризму. У зв’язку з цим хороша перспектива намічається в розвитку гірськолижного відпочинку. Є унікальні та рідкісні умови для нашого гірського та сільського туризму. Сьогодні вже всі розуміють і те, що наш турист і рекреантів в основному знаходиться на Сході. За умови, що на Заході вже практично будується “фільтраційна кордон” з усіма активно налагоджуються зв’язки з країнами СНД і насамперед Російської Федераціею.Говорячи про внутрішній туризм, слід зазначити на особливій ролі та відповідальності за розвиток заповідних територій. Наші біосферні заповідники, національні та регіональні ландшафтні парки займають більше 130000 гектарів. Щороку їх відвідує близько 3 00000 чоловік. Проте розвитком туризму тут поки займаються недостатньо, а це має стати одним з основних напрямів їх діяльності. Така практика діє у всьому світі. Так має бути і у нас. Прикладом може слугувати діяльність Синевирського національного парку. У найближчі два роки заповідні території мають стати основною базою для розвитку пішохідного та інших напрямків турізму.Перевагою сільського туризму на Закарпатті є те, що в Закарпатті багатющий туристичний потенціал, Закарпатська область визнана найбільш перспективною рекреаційною зоною (здравницею) Європи, тут можливо цілорічне (позасезонним ) обслуговування туристів, район знаходиться на стиках 5-ти країн, в області є 8 старовинних замків, велика кількість старовинних церковних соборів і храмів, монастирів і древніх цвинтарів (християнських та іудейських), близько 60% території області покрито красивими лісами і горами в тому числі і альпійськими луками (полонинами), знаходяться унікальні заповідники “Стужиця”, “Карпатський біосферний заповідник», «Синевир», розвинена інфраструктура шосейних доріг і залізниць, через Закарпаття буде проходить п’ятий транспортний коридор Трієст – Любляна – Будапешт – Чоп з цілою інфраструктурою: готелями, кемпінгами, магазинами, азс, станціями техобслуговування – всім що потрібно туристу. До цього коридору прив’язані санаторії, пансіони, бази і табори, а також використано наявність великої кількості мінеральних джерел, багатств народного фольклору, килимарства, різьблення по дереву, гончарне мистецтво, мистецтво вишивки та інше, проживають дуже доброзичливі люді.Асортімент послуг сільського туризму, які надає організація через своїх співробітників: надають прекрасне харчування, екскурсії на вибір (спортивний, екотуризм, пригодницький, релігійний, конференц-туризм).

Одним з найперспективніших видів туризму в Закарпатті є транзитний туризм, для якого створено придорожній сервіс автомобільних трас, розвинена мережа мотелів, бістро, умови для пізнавального автотуризму вздовж основних транспортних магістралей, а також туристична інфраструктура за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей . Не менш важливим є і специфічний прикордонний туризм (сусідський туризм). Особливостями прикордонного туризму є проведення на прикордонних нейтральних територіях Днів добросусідства, Днів регіону, Днів національного примирення, які сприяють зміцненню напрацьованих зв’язків. Новим напрямком став у краї регіональний туризм (туризм всім регіоном), тобто подорожі усіма восьмома країнами Карпат.
Більшість туристів у Закарпатті вибирають короткостроковий туризм, це можуть бути виїзди з усією родиною, з компанією друзів або колег по роботі, то, приміром, романтичну втечу з коханою людиною, стати свідком яскравої події, фестивалю або просто побродити по місту, насолоджуючись новими видами і повною бездіяльністю. Багато хто вибирає і закарпатський вікенд-туризм (туризм вихідного дня), коли тривалість подорожі не перевищує 3-х діб і доводиться на офіційні державні свята або календарні вихідні дні, а особливо розбірливі подорожують купують послугу – нічний туризм, що дозволяє оцінити іншу унікальну, неперевершену атмосферу , адже закарпатські міста скидають з себе денну суєту і перетворюються, на освітлені міріадами вогнів будинки, вулиці, храми, а ще нічні відвідування замків і палаців Ужгородщини та Мукачівщини.
У туризмі прийнято розрізняти чотири сезони туристичної активності:

Сезон пік – період, найбільш сприятливий для організації рекреаційної діяльності людей, що характеризується максимальною щільністю туристів і найбільш комфортними умовами для рекреації. У Закарпатті це період різдвяно-новорічних свят взимку і цвітіння сакур навесні.
Сезон високий – період найбільшої ділової активності на туристичному ринку, час дії найбільш високих тарифів на туристський продукт і послуги. У Закарпатті це січень для гірськолижних зон і липень-серпень для бальнеологічних установ.
Сезон низький – сезон зниження ділової активності на туристичному ринку, для якого характерні найнижчі ціни на туристський продукт і послуги. У Закарпатті це квітень і вересень.
Сезон «мертвий» – період, максимально несприятливий для організації рекреаційної діяльності (наприклад, дискомфортні погодні умови). У Закарпатті це березень і листопад.
За літнім туризму (зелений туризм), то найпопулярнішими місцевостями для літнього відпочинку в краї визнано, прирічні і приозерні зони: Дідове, Теребля, урочище Воєводино, Андріївка, пляжні зони на Тисі, Вже, Латориця та Боржава, Колочава. За показниками кількості сонячних днів (близько 2000 год. У рік на рівнині і нізкогорних частини і 1600 ч. – У середньогірських) Закарпатська область поступається тільки південним областям України.
Зимовий туризм (білий туризм) популярний під час різдвяних і новорічних канікул, зокрема відвідувані зони це Драгобрат, Красія, Пилипець, Подобовець, Синяк. Найбільш сприятливими територіями для зимових видів відпочинку є гірські райони області, де тривалість залягання снігу становить 5-6 місяців, а його товщина 10-35 см. Це дає можливість сформувати ряд центрів зимових видів відпочинку та спорту. Зимовий туризм в Карпатах дає можливість скористатися значним кількість підвидів спортивного туризму – гірські лижі і слалом, сноубординг і сноутюбінг, ковзанярського і керлінг, а також насолодитися в зимових туристичних зонах купанням в термальних купелях Берегова та Косина під відкритим небом. Результати аналізу геоекологічних характеристик території досліджень дозволили визначити можливі місця розміщення гірськолижних полів і пролягання осей гірськолижного канатного транспорту, всього було виділено 7 гірськолижних зон, на яких можна розмістити 16 крісельних, 17 буксирних і 2 гондольні канатні дороги, загальна пропускна здатність яких становить понад 29 тис . чол / год.
Крім загальноприйнятого комерційного туризму, в Закарпатті розвивається і соціальний туризм субсидованого з державного бюджету на соціальні потреби; для підтримки людей з низьким рівнем доходу для реалізації їх права на відпочинок і забезпечення відпочинку всіх і кожного члена суспільства шляхом широкого залучення в сферу туризму людей з низьким рівнем доходів.
Останнім часом в Перечинському, Воловецькому, Ужгородському та Мукачівському районах розвивається інсентив-туризм (заохочувальний туризм) і корпоративний туризм, організованих фірмами та іншими суб’єктами господарювання для своїх співробітників або партнерів в якості винагороди за високі показники в роботі. Це в першу чергу пов’язано з багатьма етносами, їх Полікультурність і різними конфесіями що толерантно співіснують в Закарпатті. Під час рекламних турів нашим краєм працівники туристичних організацій відзначають, що найбільше їх приваблює різноманітність етносів в регіоні, гастрономія, геотурістічні маршрути і фестивальний рух.
За ступенем організованості в області більше розвивається організований туризм, в першу чергу це пов’язано з тим, що експертами туристичної галузі краю вже розроблені і діють туристичні продукти, так за роки незалежності в області розроблено та створено тематичні туристичні маршрути, а саме: “Закарпатський туристичний шлях “(концепція пішохідних еко-туристичних шляхів загальною протяжністю близько 380 км.),” Закарпатський туристичний гастрономічний шлях “(представляє кулінарну майстерність і смакову гаму дев’яти національних кухонь народів, що проживають в Закарпатті),” Закарпатський туристичний винний шлях “(представляє традиції закарпатського домашнього виноградарства та виноробства), військовий шлях “Карпатська Україна” (приурочений до 70-річчя проголошення Карпатської України), військовий туристичний маршрут “Лінія Арпада”, туристичний маршрут “Гуцульськими стежками”, турмаршрут “Мінеральний шлях”, “Закарпатський соляний шлях”, тематичні маршрути – “Солодкий шлях”, “Медовий шлях”, “Дорогами карпатських повстанців», «Замки Закарпаття”, “Палаци Закарпаття”, “Дерев’яні храми Закарпаття”, “Стародавні кам’яні храми Закарпаття”, “Монастирі Закарпаття”, в даний час в області розроблено близько 110 туристичних маршрутів.
На початку XXI століття став активізуватися незалежний туризм (аматорський туризм, дикий туризм), як форма неорганізованого туризму при якому туристи самі вибирають район подорожі в Карпатах, і в основному не мають чітко розробленого плану і програми походу, покладаються на свої власні сили і сприятливі умови , особливо він популярний в Закарпатті під час літніх відпусток або канікул. Для дитячого туризму область пропонує дитячі літні табори, бази відпочинку і унікальний дитячий санаторій в Ужгородському районі, так само споживачі шкільного туризму (педагогічний туризм, класний туризм, гурткової туризм) можуть задовольнити свої потреби в краєзнавчих екскурсіях і різних анімаціях, а от молодіжний туризм в Закарпатті насамперед – тематичні поїздки, пов’язані з маршрутами вихідного дня; оглядовими і тематичними екскурсіями на фестивалі, різноманітні акції та атракції. Треба відзначити що в соціально-демографічному розрізі найбільш динамічно розвивається в Закарпатті сімейний відпочинок, на це спрямовані подальший розвиток служби побуту, системи громадського харчування, створення широкої мережі дитячих та оздоровчих закладів, у тому числі і туристських. Цікавим ноу-хау за час незалежності є гендерні особливості туристичної діяльності, так в деяких рекреаційних закладах Закарпатської області з’явилися номери тільки для жінок, до того ж одне з турагенств Ужгорода пропонує ексклюзивні тури для самотніх і розлучених людей з метою придбання нових друзів, розширення кола спілкування .
Важливо відзначити що Закарпаття перший регіон в Україні де активно пропагується туризм для осіб з фізичними та розумовими вадами (туризм для сліпих, туризм для глухонімих, звукові тури, туризм для людей з обмеженими властивостями), зокрема в Ужгороді був зроблений перший міський путівник в Україні для слабозорих мовою Брайля, створені умови для безбарерного проживання в двох десятках закладах області, а також проводиться традиційний щорічний соціальний фестиваль для людей з обмеженими властивостями.
Ще один з різновидів отримав чимало прихильників у Закарпатті став клубний (хобі-туризм, party-туризм) туризм який об’єднує людей зі спільними заняттям, інтересами і захопленнями, найпопулярнішими місцями цього виду стали Ужгород, Н.Селіще, Колочава, Берегово, Рахів.
За роки незалежності динаміка появи нових різновидів в Закарпатті неухильно зростала, тому можна виділити наступні приклади:

Пішохідний туризм (трекінг-туризм, легка хода, бекпекери) найпоширеніший вид спортивного туризму в краї, основною метою якого є подолання групою туристів маршруту по місцевості з місця відправлення до місця місця прибуття за вказаний проміжок часу.